БЛОГ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ КОЗІВСЬКОГО РАЙОНУ: 2017

Методичні рекомендації

щодо навчання української мови учнів 5 – 11 класів у 2017 – 2018 навчальному році

«Діти мають здобути в школі уміння і компетентності ХХІ століття, які узгоджені з країнами Європейського Союзу і які потрібні сьогодні сучасному українцю. Окрім знання рідної, державної й іноземних мов, інформаційних технологій, уміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді, мати навички фінансової грамотності і підприємництва, нашим дітям потрібна освіта для життя», - так Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, керуючись інтересами суспільства, окреслила мету сучасної української школи.

Одним зі складників цієї мети є сформульована у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392) мета освітньої галузі «Мови і літератури», як-от: «розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентностей, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій».

Українська мова – чи не один із головних навчальних предметів у загальноосвітньому навчальному закладі, оскільки виконує дві основні дидактичні функції: є об’єктом пізнання та засобом оволодіння іншими дисциплінами. Отож навчання української мови має відповідну специфіку.

Нормативно-правова база

Готуючись до початку 2017-2018 навчального року необхідно ознайомитися зі змістом таких джерел:

Концепція «Нова українська школа»; інструментальна підтримка Нової Української Школи;
Основи стандарту освіти, Державний стандарт базової і повної загальної освіти (2011);
Навчальні програми з української мови для учнів 5 – 9 класів (редакція 2017 року), ключові зміни в цих оновлених програмах, а також програми для навчання дітей з особливими освітніми потребами ;
Наказ МОН України № 799 від 07.06.2017 «Про внесення змін у додатки до наказу МОН України від 22.04.2017 № 504 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних ЗОШ ІІ ст., для дітей які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку»
Лист МОН України від 06.02.2017 № 63 «Щодо навчальної літератури для дітей з особливими освітніми потребами»
Лист МОН України від 07.06.2017 № 315 «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани ЗНЗ»;
Лист МОН України від 14.06.2017 № 1/9-325 «Про навчальні плани та організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році»;
Типове положення про атестацію педагогічних працівників із змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/12483/.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до вимог статей 14, 16 Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи під час вивчення української мови необхідно здійснювати відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних начальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», за умови, якщо у класі більше 27 учнів. За наявності позабюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів при кількості учнів, меншій від нормативної, також можна здійснювати поділ класів на групи, у тому числі навіть при вивченні інших предметів (за рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування).

Одним з основних компонентів допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти є курси за вибором і факультативи, які сприяють формуванню у старшокласників чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше ймовірно бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички. У Методичних рекомендаціях щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році уміщено роз’яснення щодо організації такої роботи у загальноосвітньому навчальному закладі, зокрема:

відповідно до зазначеного вище наказу мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості – 4 учні (за умови меншої кількості учнів, можна запровадити для учнів міжкласні та міжшкільні факультативи, курси за вибором);
факультативи розраховані на 9 – 17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень хоче перевірити власні нахили, здібності й уподобання;
програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які його обрали, від початку навчального року до завершення (робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена);
курси за вибором можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання;
організаційний аспект використання програм курсів за вибором або факультативів з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних причин передбачає узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли програма факультативного курсу може бути використана як програма курсу за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованою у календарно-тематичному плануванні. За такої умови програма погоджується на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджується керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми обов’язково необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

Назви програм курсів за вибором і факультативів з української мови і літератури, схвалених Міністерством, щорічно подаються у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах.

Навчальні програми

У 2017-2018 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

у 5-9 класах за навчальними програмами: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 (електронний ресурс: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html); Українська мова. 8 - 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивчення української мови. За загальною редакцією С.О. Карамана (редакція 2016 року);

у 10-11 класах - за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН Ураїни від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту; рівень стандарту містить зміни, затверджені наказом Міністерства від 14.07.2016 № 826.

Програми розміщено на офіційному сайті МОН України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

Увага!!! 2017 року навчальну програму з української мови для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української мови в контексті положень «Нової української школи».

У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено ієрархію цілей навчання, зазначено мету базової середньої освіти, уточнено предметну мету. Відповідно до поставлених цілей навчання української мови і стратегій модернізації освіти в Україні конкретизовано завдання навчального предмета.

Унесено зміни до структури програми шляхом синхронізації мовної та мовленнєвої змістових ліній: у мовленнєвій подано усні та письмові види роботи з використанням паралельно виучуваного на аспектних уроках теоретичного матеріалу. У переліку очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів виділено знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники.

З метою уникнення дублювань вилучено рубрики «Внутрішньопредметні зв’язки», «Міжпредметні зв’язки», «Культура мовлення». Спрощено формулювання тем мовної і мовленнєвої змістових ліній, зокрема мовленнєвознавчих понять.

Творчим роботам надано виразно практичного спрямування. Крім обов’язкових видів творчих робіт, до навчальної програми включено рекомендовані, право вибору яких надано вчителю. Серед рекомендованих видів робіт учитель може обрати ті, які вважає найбільш корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень у відповідності до інтересів і потреб кожного класу. Увага! Обов’язкові види робіт мають проводитися на уроках розвитку мовлення, а рекомендовані — на аспектних уроках.

Окрім того, до програми внесено такі зміни:

вилучено деякі види творчих робіт (відгук про відповідь товариша, переказ тексту наукового стилю та відповідь на уроці в науковому стилі в 5 класі, повідомлення на лінгвістичну тему в науковому стилі в 6 класі, вибірковий переказ тексту наукового стилю в 6, 9 класах);
додано як обов’язковий такий сучасний вид роботи, як есе (розмірковування в довільній формі);
осучаснено перелік запропонованих до вивчення ділових паперів (вилучено автобіографію, протокол, витяг із протоколу; розписку в 7 класі замінено на звіт про виконану роботу, план роботи перенесено з 6 у 8 клас);
перерозподілено в мовній змістовій лінії навчальні години на повторення вивченого в попередніх класах (указано перед окремими розділами);
змінено послідовність тем мовної змістової лінії в 5 класі для оптимізації їх відповідно до вікових особливостей учнів;
замінено в 5 класі тему «Частини мови» на «Текст. Речення. Слово» в розділі «Повторення вивченого в початкових класах»;
вилучено з програми для 5 класу теми «Види речень за метою висловлення та інтонацією» (їх вивчено в початковій школі), «Стилі мовлення»;
перенесено тему «Правопис слів іншомовного походження» з 5 до 6 класу, розвантажено тему «Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків» у 5 класі з метою оптимізації та уникнення повторів.

Зазначимо, що вказаний у навчальній програмі розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. За потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.

Навчальні програми для 8-9 класів для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивчення окремих предметів (редакція 2015 року) можна завантажити за адресою: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

Для реалізації варіативної складової типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів навчальні підготовлено програми курсів за вибором та факультативів з української мови (2015), зокрема:

Гнаткович Т.Д., Шкурда М.І., Орфографічний практикум з української мови. 5 клас (35 год.)
Гнаткович Т.Д.,Ківеждій О.В. Культура мовлення. Стилістичні особливості морфології. 6 клас (35 год.)
Гнаткович Т.Д., Береш О.І. Сучасна українська літературна мова: морфологія. 7 клас (35 год.)
Гнаткович Т.Д. Синтаксис простого та простого ускладненого речення. 8 клас (35 год.)
Гнаткович Т.Д. Синтаксис складного речення. 9 клас (35 год.)
Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика української мови. 10 – 11 класи (по 35 год.)

Деякі програми можна завантажити за названим вище посиланням або ж скористатися таким посібником: Буреш О.І., Гнаткович Т.Д., Ківеждій О.В., Шкурда М.І. Українська мова. 5 – 9 класи. Програми факультативних курсів для загальноосвітніх навчальних закладів (класів). – Ужгород: Ґражда, 2015. – 68 с.

Години варіативної складової навчальних планів можна використати і як додатковий час для вивчення української мови, або ж запровадити у 5 – 11 класах курс «Українознавство» (програму розроблено у Національному науково-дослідному інституті українознавства та всесвітньої історії і розміщено у відповідному розділі на сайті Міністерства освіти і науки України). Крім цієї програми, на сайті МОН України розміщено програми з українознавства Головай А.І. для 9 класу (вона не завантажується) та «Землю, де живем, Україною зовем» для 8 – 11 класів (вона адаптована для Донецького регіону).

Календарно-тематичне планування

Як зазначено у пояснювальній записці чинної програми з української мови для 5 – 9 класів, листі Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 № 1/9 – 436 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018навчальному році», у календарно-тематичних планах учитель має право самостійно змінювати зазначений відповідно до програмних вимог та методичних рекомендацій розподіл годин між розділами, обсяг годин у межах розділу, послідовність вивчення розділів. Для зручності користування доцільно виокремити три такі колонки: «Зміст навчального матеріалу» (зазначити навчальний матеріал і обов’язкові види робіт з розвитку мовлення – саме те, що необхідно занотувати у колонці «Зміст уроку» журналу обліку успішності учнів відповідного класу), «Розвиток мовленнєво-комунікативних умінь і навичок» (зазначити рекомендовані види робіт, які учитель може обирати з урахуванням їх актуальності, змінюючи за потреби теми висловлень), «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» (перелічити очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів з урахуванням наскрізних ліній у термінах компетентнісного підходу – знаннєвому, діяльнісному і ціннісному компонентах).

Специфіка реалізації програмних вимог

Щоб навчання української мови відповідало сучасним реаліям і вимогам, потрібно враховувати переорієнтацію освіти на новий вимір, будувати навчальний процес на основі нових, задекларованих у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти підходів – компетентнісного, особистісно орієнтованого та діяльнісного.

Компетентнісний підхід скеровує навчально-виховний процес на формування в учнів ключових і предметних компетентностей. На уроках він простежується у акцентуванні уваги учня на усвідомленні себе як мовця/читача, важливості умінь керувати мовленнєвим/читацьким саморозвитком; формуванні умінь цілевизначення і планування, наявності навчального маршруту, запитань і завдань для рефлексії навчальних досягнень відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання; наявності різнорівневих завдань, зокрема й компетентнісно зорієнтованих: для формування предметних мовних компетенцій (мовленнєвої, мовної, соціокультурної, діяльнісної); для формування ключових компетентностей (спілкування державною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність, компетентності у природничих науках, інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя, соціальні та громадянські компетентності, підприємливість, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і здорове життя); звернення до різноманітних джерел інформації, навчальних технологій.

Особистісно орієнтований підхід покликаний забезпечувати всебічний розвиток і саморозвиток учня як суб’єкта пізнання і навчальної діяльності з урахуванням його пріоритетів і здібностей. Це передбачає: спрямування уваги учня на усвідомлення себе як особистості, потреби в самотворенні; наявність запитань і завдань для створення ситуації успіху, вибору, прояву особистісних якостей; для роботи із суб’єктним досвідом, задіяння обох півкуль головного мозку, провідних каналів інформації; формування ціннісних ставлень.

Діяльнісний підхід спрямовує навчально-виховний процес на опанування учнями різних видів діяльності, у яких вони здобувають знання, набувають умінь і навичок, досвіду взаємодії з іншими людьми, із суспільством і світом. Реалізується цей підхід за таких умов: настанова на самостійну роботу з навчальним матеріалом, дотримання принципу первинності учнівської продукції; наявність завдань для самостійної і парної (групової) роботи, наявність завдань для формування умінь працювати з інформацією, звернення до інтерактивних прийомів, методів, видів роботи.

Уперше 2017 – 2018 навчального року під час вивчення української мови реалізуватимуться наскрізні змістові лінії, а саме:

наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» (НЛ-1) підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля;
наскрізна лінія «Громадянська відповідальність» (НЛ-2) забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності;
наскрізна лінія «Здоров’я і безпека» (НЛ-3) сприяє реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності, формуванню учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища;
наскрізна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» (НЛ-4) формує у молодого покоління українців уміння ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Традиційним обов’язковим явищем під час навчання української мови є реалізація змістових ліній програми, як-от:

мовленнєвої (робота з текстом): визначення теми, мікротеми, головної думки; поділ тексту на абзаци, складання плану; визначення засобів зв’язку між реченнями, жанрових і стильових особливостей тексту;
мовної (разом з соціокультурною забезпечує реалізацію теми уроку): введення внутрішньопредметних зв’язків при вивченні теми, наприклад: орфографії з лексикою, фразеологією, морфологією, синтаксисом, культурою мовлення;
соціокультурної: побудова висловлення на одну з тем, які зазначено у відповідному розділі програми;
діяльнісної (стратегічної): виділення головного, порівняння, систематизація, узагальнення, моделювання, припущення, доведення, трансформація, експериментування, установлення причинно-наслідкових зв’язків тощо.

Необхідно зауважити, що є декілька способів реалізації соціокультурної змістової лінії:

по-перше, паралельно на кожному уроці опрацьовується мовна і соціокультурна теми, а у кінці уроку одне із диференційованих завдань передбачає виконання творчих завдань – складання невеликого усного чи письмового тексту, а у кінці вивчення теми учні зазвичай пишуть твір;

по-друге, на першому уроці реалізується мовна змістова лінія з допомогою опорних конспектів/схем/таблиць, а на наступних уроках ці знання поглиблюються, разом з тим виконуються вправи зі стилістики, культури мовлення в межах певної соціокультурної теми, а у кінці вивчення теми учням пропонується виконати комплексну контрольну роботу – розв'язати тестові завдання і написати твір, використовуючи уже знайомі мовні явища;

по-третє, учні працюють, як пропонувалося у першому варіанті, але об'єктом спостереження за функціоюванням мовного явища обираються уривки з літературного твору, який паралельно вивчається на уроках літератури, а у кінці вивчення теми учні виконують творчу роботу.

Потребує особливої уваги організація навчання української мови у 9 класі, оскільки є певні зміни у програмі та видано нові підручники. Методичні матеріали на допомогу учителю, який навчатиме у 9 класі української мови, вміщено на блозі «Паланка словесника» (https://filologtokippo.blogspot.com/).

Підручники

Для 5 – 8, 10 – 11 класів чинними є підручники, які видавалися з 2013 року і які зазначено у Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2017/2018 навчальному році.

На особливу увагу заслуговує організація навчання української мови у 9 класі, оскільки і модернізовано програму, і наказом Міністерства освіти і науки України від 20.03.2017 № 417 затверджено перелік нових підручників, яким за результатами І етапу конкурсного відбору проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», а саме:

«Українська мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Заболотний В.В., Заболотний О.В.).
«Українська мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пентилюк М.І., Омельчук С.А., Гайдаєнко І.В., Ляшкевич А.І.).
«Українська мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Ворон А.А., Солопенко В.А.).
«Українська мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Ющук І.П.).
«Українська мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Глазова О.П.).
«Українська мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т., Жук М.Г.).
«Українська мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Авраменко О.М.).
«Українська мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Данилевська О.М.).
«Українська мова» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Голуб Н.Б., Ярмолюк А.В.).
«Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням філології» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Караман С.О., Горошкіна О.М., Караман О.В., Попова Л.О.).

Однак за кошти державного бюджету друкуватимуться лише такі підручники:

Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Заболотний В.В., Заболотний О.В.)
Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Глазова О.П.)
Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Авраменко О.М.)

За умови організації допрофільного навчання у 8 – 9 класах можна скористатися такими підручниками:

Тихоша В.І. Українська мова: підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. (класів) із поглиб. вивч. укр. мови / Тихоша В.І., Караман С.О. Мартос С.А.; за ред. д-ра філол. наук, проф. М.Я.Плющ. – К.: Видавничий дім “Освіта”, 2016. – 272 с.
Тихоша В.І. Українська мова: підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. (класів) із поглиб. вивч. укр. мови / М.Я.Плющ, В.І.Тихоша, С.О.Караман, О.В.Караман. – К.: Видавничий дім “Освіта”, 2016. – 368 с.
Караман С.О. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням філології: підручник для 9 класу / Караман С.О., Горошкіна О.М., Караман О.В., Попова Л.О. – 2017.

Електронні версії зазначених вище підручників розміщено на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» (imzo.gov.ua) та інших освітніх сайтах мережі Інтернет.

Акценти у організації роботи учителя-словесника

Учитель-словесник шляхом переорієнтації у своїй педагогічній діяльності на реалізацію креативогенної стратегії повинен розвивати комунікативні здібності дитини, її творчий потенціал, спонукати до саморозвитку. Умова творчого розвитку інноваційної особистості провокує педагога звертатися до сучасних педагогічних технологій: особистісно зорієнтованих, проектних, інтерактивних, ігрових, діалогових, інформаційно-комунікаційних тощо. Необхідно урізноманітнювати і способи організації навчального процесу (методи, форми), щоб діти мали можливість більше комунікувати, рухатися, імітуючи життєві ситуації.

Не менш важливим у навчанні української мови є інтегративність її з іншими шкільними предметами, видами мистецтва та науковими галузями. Це впливає на розвиток інтелектуальних і моральних якостей особистості, свідомості й мислення, комунікативних умінь і навичок.

У навчанні мови і важливо організувати мовленнєву діяльність школярів під час виконання ними кожного виду роботи. Лише систематичні вправляння в усіх видах мовленнєвої діяльності – аудіюванні, говорінні, читанні, письмі – у поєднанні з внутрішньою потребою учня сприятимуть виробленню звички вдосконалювати себе як мовця.

Учитель і учень як суб'єкти навчального процесу мають усвідомлювати, що мовна й мовленнєва змістові лінії, поєднуючись у тексті й виконуючи властиву кожній функцію, забезпечують застосування принципу текстоцентризму у навчанні мови. Саме на основі й довкола тексту вибудовується важлива частина роботи на уроці для реалізації важливих функцій тексту: інформаційно-пізнавальної, освітньої, світоглядно-виховної, розвивальної, а також комунікативної цінності і методичної доцільності. Робота з текстом не має за мету вичерпно обговорити всі порушені в ньому проблеми. Достатньо акцентувати увагу на двох-трьох запитання за змістом, які акумулюють смисл тексту. Крім того, текст слугує взірцем гарного мовлення – засобом розвитку вмінь використовувати мовні засоби не тільки для запам’ятовування схем, моделей слів, словосполучень, речень, а й розуміння закономірностей їх функціонування в тексті, тобто в контексті мовлення, де добре видно, як взаємодіють мовні одиниці у процесі комунікації, яка їх роль у вираженні думки.

Виконання пов’язаних із текстом аспектно-мовних завдань, усних й письмових вправ аналітичного, конструктивного і творчого характеру забезпечить засвоєння учнями знань, розвиток відповідних умінь і навичок, здатність застосовувати їх практично в новій ситуації. А ще система завдань на основі тексту дасть змогу принагідно повторити вивчений раніше граматичний і правописний матеріал.

Підготовка учителя-словесника до уроку

Чи не найперший шкільний документ, який учитель повинен розробити до початку семестру, - це календарно-тематичний план, який (аби бути максимально дієвим) може містити такі структурні компоненти:

№	Зміст уроку	Кількість годин	Дата проведення	Рекомендовані види роботи	Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.	Міжпредметні зв’язки	Наочність , ТЗН, ІКТ	Література до уроку	Матеріал для самостійного опрацювання	Зміст домашнього завдання	Примітка (назви навчальних технологій, методів роботи, проектів, особливості культури мовлення і слововживання)

У календарно-тематичних планах учитель має право самостійно змінювати зазначений відповідно до програмних вимог та методичних рекомендацій розподіл годин між розділами, обсяг годин у межах розділу, послідовність вивчення розділів.

Основними напрямами підготовки учителя-словесника до уроку є філологічний, педагогічний, психологічний, методичний, з урахуванням яких до кожного уроку вчитель повинен підготувати план (конспект) - документ, який обов’язково включає такі компоненти: формулювання теми відповідно до шкільної програми; визначення мети; перелік структурних елементів (навчальних ситуацій); опис перебігу уроку. Але, як би ретельно не були сплановані етапи уроку, мета, дії учителя і учнів, розроблений конспект уроку не можна використовувати без змін із року в рік, навіть у паралельних класах. Методи навчання залежать від особливостей класу, рівня знань та життєвого досвіду учнів, темпу роботи. З’являються нові форми та прийоми роботи, проте це не означає, що окремі елементи уроку, особливо успішно апробовані вчителем, не можуть повторюватися. Відтак зручніше готувати конспекти уроків на так званих комплексних картках (до кожної навчальної ситуації на окремих картках розробляється система дидактичних завдань для учнів, вказується послідовність виконання видів роботи, а також визначаються форми, методи і прийоми їх реалізації; можуть нотуватися цитати, окремі цифрові дані, плани розповіді вчителя, мовний матеріал та ін.) Комплексні картки зберігаються в окремих конвертах, номер яких відповідає номеру уроку у календарно-тематичному плані. Така форма підготовки поурочних планів дає можливість учителю систематично нагромаджувати досвід роботи з учнями, вільно компонувати потрібні для уроку дидактичні матеріали, постійно оновлювати їх, створювати варіанти уроків для паралельних класів. Адже у конспекті уроку учитель вкаже лише тему, мету та його структуру (послідовний перелік навчальних ситуацій) і до кожної навчальної ситуації зазначить номер картки, яку планує використати.

Конспект уроку — не підзвітний документ, який укладено з урахуванням обов’язкових структурних елементів, а засіб успішної підготовки до проведення уроку, тому учитель може складати його і формі технологічної карти.

Обсяг записів, їх зміст зумовлюється індивідуальними особливостями педагога (характером його пам’яті, способами організації роботи і таке інше) та типом, структурою уроку, що залежить від змісту навчального матеріалу, віку учнів, місця конкретного уроку в системі уроків з певної теми, дидактичних можливостей і функцій різних методів й навчальних технологій.

У дидактичній і лінгводидактичній літературі описано різні типи уроку української мови, зокрема І.Кучеренко пропонує таку структуру уроку засвоєння нових знань: організація навчальної діяльності учнів; мотивація; актуалізація опорних знань, умінь та навичок; цілевизначення; засвоєння нових знань; формування первинних умінь; рефлексія; пояснення домашнього завдання; підбиття підсумків уроку (Урок засвоєння нових знань. - Українська мова і література в школах України. – 2016. - № 4. – С. 15 – 22).

У методичних рекомендаціях щодо навчання української мови у попередні навчальні роки йшлося про те, що урок української мови має мати такі етапи: мотивація навчальної діяльності (створення проблемної ситуації, актуалізація опорних знань); повідомлення теми уроку, з’ясування очікуваних результатів; презентація необхідної інформації; система вправ і завдань; оцінювання результатів роботи, підбиття підсумків роботи, коригування умінь і навичок, завдання на майбутнє.

Професор Марія Пентилюк вважає, що урокам мови властиві навчальні ситуації, а тому його структура така:

Ситуація 1. Мотивація уроку.
Ситуація 2. Актуалізація знань.

Ситуація 3. Організація сприйняття матеріалу.
Ситуація 4. Організація засвоєння знань.

Ситуація 5. Організація закріплення вивченого.

Організація домашнього завдання.

Етап підготовки до сприймання і осмислення знань.

Етап сприймання і осмислення навчального матеріалу.

Етап узагальнення знань і умінь.

Етап осмислення домашнього завдання

Отож словесник повинен бути обізнаним із секретами урокотворення і професійно обирати відповідну тактику щодо організації мовної освіти.

Інформаційні технології як засіб інтенсифікації навчального процесу

ХХІ століття – час прискореного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Сучасний учитель має вільно володіти ІКТ, щоб не просто передавати знання наступним поколінням, а й навчити їх якісно користуватися новітніми технологіями.

Електронні освітні ресурси (ЕОР) перетворюються на визначальний чинник систем навчання, а їх застосовування стає істотною умовою трансформації педагогічної діяльності. Використання освітніх електронних ресурсів у викладанні гуманітарних дисциплін дає можливість закріпити такі вміння і навички: пошук, виділення, аналіз, структурування необхідної інформації; інтеграція інформації з різних галузей знань; уміння самостійно працювати та організовувати свою діяльність; уміння працювати в команді; уміння виступати перед аудиторією; почуття художнього смаку, міри.

Під ЕОР (електронні освітні ресурси) розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені в комп'ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу. Структура ЕОР включає такі елементи: змістову частину, програмну частину, методичні рекомендації для вчителя, методичні рекомендації для учня.

Корисними для вчителя-словесника є такі електронні ресурси:

навчально-методичні ЕОР (навчальні програми навчальних дисциплін, розроблені відповідно до навчальних планів);
методичні ЕОР (методичні посібники, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу та виконання проектних робіт, тематичні плани);
навчальні ЕОР (електронні підручники та навчальні посібники);
допоміжні ЕОР (збірники документів і матеріалів, довідники, покажчики наукової та навчальної літератури, наукові публікації педагогів, матеріали конференцій, електронні довідники, словники, енциклопедії);
контролюючі ЕОР (програми для організації тестування, банки контрольних питань і завдань з навчальних дисциплін та інші ЕОР, що забезпечують контроль якості знань).

Використання комп’ютерних технологій є сприяє підвищенню грамотності учнів, зокрема систематичне написання комп’ютерних диктантів (Практичний правопис української мови. 50 диктантів. 20 уроків грамотності. Слухаємо. Пишемо. Перевіряємо. – Тернопіль: Богдан), за допомогою яких індивідуалізується процес вдосконалення правописних умінь і навичок та зростає його ефективність, послуговування електронним словником української мови, розробленого Інститутом мовно-інформаційних досліджень НАН України (автори – В.А. Широков, О.Г. Рабулець, І.В. Шевченко, О.М. Костишин, К.М. Якименко, серія „Словники України” – Словозміна, транскрипція, фразеологія, синонімія, антонімія. – К.: Довіра, 2001-2005), посібниками для вчителя, створеними авторами підручників української мови. Потенціал електронного посібника на уроках української мови передбачає представлення мовних об’єктів і процесів, включення відеосюжетів, виявлення рівня навчальних досягнень учнів, диференціацію, індивідуалізацію навчання, мовленнєвий розвиток школярів, приклади мовленнєвого етикету, мотивоване ставлення до вивчення мови, оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів, роботу з додатковою інформацією (словниками, енциклопедіями, довідниками, бібліографією та ін.), організацію мовних ігор тощо.

Сприяє зацікавленню навчальною діяльністю, підвищенню рівня грамотності мовленнєвої культури учнів використання ресурсів мережі Інтернет: програм («Рута», «Плай», «Master», «Рідна мова», програм для зчитування у підручнику чи посібнику QR-кодів); соціальних мереж, порталів, форумів (Лінгвістичний портал, Портал «Українська мова», «Словники України», «Тлумачний словник української мови» тощо) он-лайн бібліотек (http://www.ae-lib.org.ua/; http://lib.com.ua/; http://www.chtyvo.org.ua/), сайтів мовної тематики (vesna.sammit.kiev.ua; ingresua.tripod.com/domivka.htm), файлообмінника YouTube (кіно, мультфільми, буктрейлери, відеоролики, відеосюжети та інше). Їх можна створити самостійно, якщо є навики роботи в програмі Mave Maker чи Pinnacle Studiо.

Електронні освітні ресурси дозволяють проводити перевірку рівня засвоєння знань, формування умінь та навичок. LearningApps.org (http://learningapps.org/) – он-лайн сервіс, який дозволяє створити інтерактивні вправи. Під час роботи у середніх класах доречним буде створення ребусів, кросвордів, цікавих завдань (адреса сервісу: http://puzzlecup.com/croswordru. У старших класах можна застосовувати більш складніші програми і сервіси для побудови мовних розборів, переміщення слів/фраз/речень, установлення відповідності, редагування тексту, вставлення знаків, розподілу слів у колонки (текстовий редактор MS WORD); проведення тестування (контрольно-діагностична система TEST – W2); виконання інтерактивних вправ (SmartNotebook), використання дошки оголошень (Padlet); побудови графіки (програма Paint); створення асоціативних рядів (ресурс Tagul), презентацій (програми Power Point, Prezi, контенти Offis-365, Gmail; http://ru.calameo.com http://www.slideboom.com - конвертація презентації рower point у форматі flash, зберігання й подальше використання її); виготовлення схематичної наочності (VideoScribe), публікацій, газет (видавнича програма Pablisher), відео (Movie Maker), показу фотофільмів зі спеціальними ефектами, анімацією, текстовими коментарями та музикою (http://fotofilmi.ru), збирання навчальних пазлів (http://www.jigsawplanet.com), побудови схем «риб’ячий скелет» (http://www.classtools.net), побудови шкали часу з фото, ілюстрацій, тексту (http://timetoast.com http://www.slideshare.net http://www/dipity.com), проведення мозкового штурму з використанням візуальних засобів (http://en.linoit.com), створення «хмарки» із тексту (http://www/wordle.net), мультимедійних плакатів, на які наносяться маркери, які на курсор реагують мультимедійною дією (ресурс зі створення інтерактивних зображень ThingLink, https://www.thinglink.com/). За допомогою сервісу Thinglink можна створювати різні освітні матеріали, наприклад: комплекти електронних дидактичних матеріалів до уроку; технологічні схеми для виконання певного виду завдань; мультимедійні конспекти лекцій; тематичні збірники ресурсів в мережі Інтернет та медіаколекції; маршрутні карти або карти подорожей; інтерактивні плакати у вигляді проектів з певної тематики тощо.

Технологія web-квест дозволяє не тільки підвищити мотивацію учнів до вивчення навчальної дисципліни, а й вчить учнів під час гри розв’язувати проблемні ситуації й працювати в команді для досягнення спільної мети. На жаль, у мережі Інтернет майже не висвітлено web-квестів з української мови, ця ніша роботи чекає сміливих і розумних.

Засобом зв’язку між учителем і учнями може стати персональний сайт чи блог учителя (Дивослово. – 2015. - № 1. – С. 2 – 8), що виконуватиме такі функції: створення навчального мінісередовища; поширення власного педагогічного досвіду; підвищення власного фахового рівня; підвищення рівня володіння засобами ІКТ; можливість зробити навчально-виховний процес гнучкішим за рахунок більш мобільного управління; розміщення навчальних матеріалів (програм, планів, контрольних запитань до заліку та тематичного оцінювання); допомога учням у самостійній роботі та підготовці домашнього завдання; можливість для учнів на відстані отримувати навчальний матеріал; спілкування учнів з однокласниками та безпосередньо з учителем.

Для консультування учнів (особливо в дні епідемій), поглибленого вивчення окремих тем корисним буде проведення вебінарів, а організувати дистанційне навчання допоможе програмний засіб «Закрита навчальна платформа», МООDLE, дистанційне та перевернене навчання - сервіс для створення електронної стіни Padlet (https://padlet.com/).

Таким чином, можемо зробити висновок, що використання ЕОР вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності учителя.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів мовленнєвої діяльності, їх контроль

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови і літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах» основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи); словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі); навчальні диктанти, твори й перекази; самостійні роботи; тестові завдання (як відкритої, так і закритої форм); складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови зменшено. Увага! З метою уникнення перевантаження учнів, для об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень знято з фронтальних видів контрольних робіт аудіювання та читання мовчки, однак такі види робіт можна і треба проводити як навчальні. Зазначені зміни є початком до поступового переформатування видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання мовчки) відповідно до вимог Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA, що оцінює читацьку грамотність учнів, визначає здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.

Фронтальні види контрольних робіт у 5-9 класах

Форми контролю	5		6		7		8		9
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми*	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	–	1	–	1	–	1	1	1	1	1
Правопис: диктант**	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1

Фронтальні види контрольних робіт

у 10–11класах, рівень стандарту, академічний рівень

Форми контролю	10		11
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми*	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1
твір	1	-	1	-
Правопис: диктант**	1	1	1	1

Фронтальні види контрольних робіт у 10–11 класах,

філологічний напрям: профіль – українська філологія

Форми контролю	10		11
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми*	3	3	3	3
Письмо: переказ	1	1	1	1
твір	1	1	1	1
Правопис: диктант**	1	1	1	1

* Основною формою перевірки мовної теми є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є текстовий диктант.

Мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт учитель на власний розсуд має право збільшувати, що залежить від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української мови потрібно обрати види контрольних робіт, пропорційно збільшити їх кількість та кількість уроків розвитку мовлення.

Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці «Зміст уроку» класного журналу.

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте на початку семестру визначають окрему колонку без дати на сторінці «Облік навчальних досягнень» класного журналу. У І семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ, діалог, у ІІ семестрі - усний твір і читання вголос (останній вид контролю здійснюється лише у 5–9 класах). Увага!!! Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку, тому доцільно ці колонки створити на початку семестру.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тестові завдання, диктант тощо), що залежить від змісту матеріалу, який вивчено. Диктант проводиться за традиційною методикою упродовж уроку. На виконання тестових завдань відводиться орієнтовно 20 - 25 хвилин уроку, решту уроку можна використати на виконання завдань для навчання аудіювання, читання мовчки (дивитися Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій в процесі вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах (лист МОН України від 29.12.06 № 1/9-795).

Середнім арифметичним оцінок за зміст і грамотність є оцінка за контрольний твір та переказ, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (напис «Твір», «Переказ» у колонці не робиться).

Перевірка різних видів мовленнєвої діяльності здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання, затверджених наказами Міністерства освіти і науки від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (у 5 – 9 класах) та від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (у 10 – 11 класах).

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови іноді виникають проблемні питання, які потребують такого розв’язання:

допущені позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначаються як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);

за умови відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу учителю рекомендуємо підготувати індивідуальне завдання для виконання його учнем упродовж одного уроку.

Перевірка контрольних робіт учителем здійснюється в термін до наступного уроку.

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів учні виконують у робочих зошитах.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням результатів оцінювання контрольних робіт, а за семестр - на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір), читання вголос.

Кількість, призначення і перевірка учнівських зошитів.

Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами: у 5-9 класах – по два зошити; у 10-11 класах – по одному зошиту. Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Для навчальних і контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінію (з позначеним берегом), які мають 18 або 24 сторінок (у 10-11 класах зошит для навчальних робіт може бути більшим за обсягом).

Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом навчального року (для конкретного класу до дати, зазначеної у відповідному листі Міністерства освіти і науки про структуру навчального року).

Зошити для навчальних класних і домашніх робіт з української мови перевіряють у 5-6 класах – двічі на тиждень; у 7-9 класах – 2-3 рази на місяць; у 10-11 класах – двічі на місяць. Зверніть увагу, за умови відсутності учня на уроках протягом місяця в колонці за ведення зошита необхідно зазначати н/о (нема оцінки). Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів. Оцінку за ведення зошитів з української мови виставляють у класний журнал (колонка «Зошит») щомісяця в кожному класі протягом семестру та враховують як поточну до найближчої тематичної. Цю ж оцінку доречно поставити в зошиті учня на тій сторінці, де записана остання учнівська робота, позначаючи це, наприклад, так:

Зошит – 8 балів

Під час оцінювання зошита з української мови слід ураховувати наявність різних видів робіт (класних і домашніх); грамотність (якість виконання робіт відповідно до критеріїв оцінювання); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Записи в зошиті учні виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець); між класною й домашньою роботами пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають) дату класної, домашньої та контрольної роботи з української мови в 5-11 класах оформляють так: на першому рядку дату записують словами, а на другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Сьоме вересня

Класна робота

У зошитах для контрольних робіт з української мови в усіх класах записують дату й лише назву роботи, наприклад:

П’ятого лютого

Диктант

Після заголовків, назв видів робіт крапку не ставлять.

Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт з української мови

учня 5 - А класу

Тернопільського навчально-виховного комплексу

«Школа-ліцей № 6 ім. Н. Яремчука»

Захарченка Сергія

Зошит

для контрольних робіт

з української мови

учениці 7 - В класу

Жуківської загальноосвітньої школи

І - ІІІ ступенів ім.Б.Лепкого

Бережанської районної ради

Устенко Олени

Прізвище та ім’я учня/учениці записують в родовому відмінку однини. У кінці підпису зошита крапку не ставлять.

Неправильний запис учень повинен охайно перекреслити (а не брати у дужки чи витерти гумкою або знебарвити білилом).

Записи, помітки й виправлення в учнівських письмових роботах учителю слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

Виявлені помилки позначають так:

• орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою й на березі зошита у цьому ж рядку вказують тип помилки (׀ – орфографічна, v – пунктуаційна, г – граматична), помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою ( ⁄ ) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, проте її не враховують при виставленні оцінки;

• лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, росіянізми тощо), стилістичні (стильова невідповідність чи одноманітність дібраних мовних засобів тощо) та змістові помилки (логічні – порушення послідовності викладу, недоречний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі зошита у цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

Методично правильно організоване виконання й оформлення письмових робіт та їх контроль із боку вчителя позитивно впливає на формування важливих якостей особистості (відповідальності, дисциплінованості, охайності, самостійності), стимулює учня до систематичної наполегливої праці та порядку.

Обсяг і характер домашніх завдань

У листі Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 № 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів» зазначено, що основною метою домашніх завдань є закріплення, поглиблення і розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння нового матеріалу; формування в дітей уміння самостійно працювати; розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.

Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних вимог до їх організації: розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань; урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів, їхніх пізнавальних можливостей, специфіки кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.; формування загальнонавчальних умінь і навичок (уміння правильно розподіляти час, встановлювати послідовність виконання завдань, виділяти головне, використовувати попередньо вивчений матеріал, застосовувати наявні знання тощо).

При визначені форм, характеру, змісту, обсягу домашніх завдань, методів їх організації необхідно враховувати специфіку навчального предмета, пізнавальні можливості учнів, їх вольові якості та уподобання тощо.

Домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку. пошукову, аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного, конструктивно-варіативного та творчого характеру.

Домашні завдання можна диференціювати в залежності від підготовки учнів, їхніх індивідуальних особливостей сприйняття, пам᾿яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт та їх характер.

Згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 5-6-му класах – 2,5 години; у 7-9 класах – 3 години; у 10-12 класах – 4 години.

Не рекомендовано давати домашні завдання на канікули, вихідні та святкові дні.

Добір завдань для домашньої роботи, інструктаж щодо їх виконання (повний, стислий, конкретний тощо) учитель продумує завчасно і фіксує в поурочному плані-конспекті уроку.

Домашнє завдання можна давати з предметів інваріантної частини навчального плану, із будь-якого розділу програми, але тоді, коли його доцільність умотивована.

Успішне виконання учнями домашніх завдань значною мірою залежить від співпраці учителя з їхніми батьками. Важливо переконати батьків у тому, що дотримання оптимального режиму виконання домашніх завдань, їхня посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв’язанню основної мети навчальної домашньої роботи. Учитель повинен знайомити батьків з основними програмними вимогами до навчальних предметів, усного та писемного мовлення школярів, повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань.

Давати домашнє завдання можна на будь-якому етапі уроку.

Не допускається оголошувати домашнє завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно не фіксується дітьми вповні, учні позбавлені можливості ставити запитання, а вчитель не встигає пояснити суть завдання.

Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо. Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети завдання.

ДПА і ЗНО як одна із форм визначення якості мовної освіти

ДПА і ЗНО з української мови – це обов’язкове випробування для всіх учнів 11 класу, але готуватися до такої форми оцінювання необхідно упродовж навчання у 5 – 11 класах. Отож учителі-словесники, які працюють у 5 – 10 класах, повинні бути активними учасники підготовки учнів до такого іспиту.

Із метою ґрунтовної підготовки учнів до ЗНО необхідно ознайомити школярів із структурою, змістовим наповненням завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури, програмою ЗНО, критеріями оцінювання власного висловлення. Одним із важливих чинників навчальної діяльності учнів є мотивація, що зумовлює рівень зацікавленості, активності, інтенсивності інтелектуальної праці на уроках української мови та значно впливає на її результативність.

Досвід проведення зовнішнього оцінювання переконливо засвідчує, що протягом навчального року вчитель-словесник повинен постійно готувати учнів до такої особливої форми контролю, якою є тестування. Учителеві доцільно використовувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного й тематичного оцінювання, широко практикувати тестування не тільки як контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у школярів навички виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності (див. Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій в процесі вивчення української мови в ЗНЗ (лист МОН України від 29.12.2006 № 1/9-795)).

Важливо навчати учнів виконувати завдання не лише правильно, не вгадуючи правильну відповідь, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати школярів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Для якісного впровадження в шкільну практику тестування обов’язковими є систематичність, відповідність загальній структурі уроку і продуманість методів навчання, які сприяють використанню тестових завдань протягом навчального року.

Значну увагу необхідно приділити використанню у навчальному процесі тестових завдань, що пов’язані з аналізом тексту і підготовкою власного висловлення. За результатами детального аналізу робіт учасників ЗНО попередніх років, напрошується висновок про низький рівень розвитку навичок побудови аргументативного тексту, хоча уміння учнів складати твори-роздуми формується з 5 класу. Тестовані не вміють вправно сформулювати свою позицію із запропонованого дискусійного питання й підтвердити її доречними аргументами, не завжди наводять приклади з літератури та різних видів мистецтва, що свідчить про низький рівень читацького досвіду випускників шкіл. Така підготовка учня має бути комплексною: учителеві української мови і літератури повинні допомогти учителі зарубіжної літератури, історії, художньо-естетичного циклу – і це предмет обговорення на засіданнях фахових методичних об’єднань у серпні цього року.

Для використання у навчальному процесі тестової технології створено чимало збірників тестових завдань, відповідних посібників, у тому числі електронних (експрес-репетиторів), онлайн-тренажерів, які сприяють підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, наприклад:

Авраменко О.М. Українська за 20 уроків / О.М. Авраменко. – К. : Грамота, 2014. − 111 с.
Босак С. П. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Пунктуація / С. П. Босак. – К. : Генеза, 2010. –128 с.
Данилейко О. Л. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Лінгвістика тексту. Стилістика. Розвиток мовлення / О. Л. Данилейко. – К. : Генеза, 2010. – 48 с.
Новосьолова В. І. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Орфографія / В. І. Новосьолова. – К. : Генеза, 2010. – 88 с.
Плетньова Л. В., Коваленко Л. Т. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Морфологія / Л. В. Плетньова. – К. : Генеза, 2010. – 88 с.
Шелехова Г. Т., Кузьмич О. А. Українська мова. Експрес-репетитор для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання: Синтаксис / Г. Т. Шелехова, О. А. Кузьмич. – К. : Генеза, 2010. – 128 с.

Особливо корисними є посібники з української мови і літератури Авраменка О.М. в чотирьох частинах, зокрема частина І містить теоретичний матеріал і тестові завдання різного рівня складності, частина ІІ – тестові завдання різного рівня складності, які укладено згідно зі специфікацією зошита ЗНО, частина ІІІ (хрестоматія з української літератури) – тексти малих форм творів і скорочені варіанти творів, зазначених у програмі ЗНО, частина ІV – вимоги до написання власного висловлення, зразки висловлень, критерії оцінювання їх.

Необхідно звернутися і до електронних джерел, які містять необхідну інформацію для підготовки учнів до написання власного висловлення, зокрема Thttp://schoollit.cjm/ua/vlasne-vislovlennya7T; http://zno.if.ua/?p=91; http:// zno.if.ua/?p=357;

http://osvita.ua/doc/files/news/50/5013/algoritm_ukr.pdf; Uhttp://academia.in.ua/?p=node/2295U.

З метою більш якісної підготовки школярів до ДПА і ЗНО необхідно провести комплекс заходів, зокрема: подбати про забезпечення учнів навчальними посібниками та підручниками; максимально уможливити доступ до мережі Інтернет; проаналізувати програму ЗНО з української мови і літератури і встановити рівень її відповідності навчальній програмі для конкретного класу; планувати щоуроку роботу, спрямовану на формування в учнів певного виду умінь і навичок, зазначених у програмі ЗНО; систематично організовувати робот з культури мовлення і слововживання (ведення словничків); пропонувати учням укладати хронологічні таблиці, паспорт твору, блок-схеми прочитаного; використовувати у навчальному процесі УДО, таблиці-опори, які сприяють систематизації засвоєння знань; роботу на уроках розвитку мовлення спрямовувати на формування умінь учнів складати власні висловлення, відповідно структуруючи свої міркування, удосконалюючи написане та встановлюючи міжпредметні зв’язки між українською мовою і літературою; пропонувати учням можливі смислові блоки тем і зразки зв’язних висловлень під час вивчення творчості письменників української літератури; застосовувати для контролю рівня навчальних досягнень учнів завдання у форматі ЗНО; у 11-му класі спланувати повторення матеріалу програми ЗНО на уроках засвоєння навчальних знань; організувати консультаційну допомогу в післяурочний час; ознайомити учнів із коментарями УЦОЯО щодо оцінювання змісту власних висловлень попередніх років, типами помилок; залучати школярів до участі в конкурсах та олімпіадах, мовознавчих та літературознавчих іграх, у процесі яких перевіряються не лише знання, а й формуються вміння використовувати засвоєну інформацію в незвичних умовах, працювати у визначених часових межах.

Оформлення сторінок класного журналу

Наказом МОН України від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» регулюється стан ведення класних журналів.

Ведення журналу здійснюють класний керівник та вчителі. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.

Записи в журналі здійснюють державною мовою.

Записи виконують чорнилом (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускають будь-яких виправлень. За умови помилкового або неправильного запису поряд роблять правильний, який засвідчують підписом керівника навчального закладу та скріплюють печаткою.

Відсутність учня (учениці) на уроці позначають літерою н.

Дату проведення занять записують дробом, чисельник якого є датою, а знаменник - місяцем поточного року.

За умови проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських занять) дату і тему кожного уроку (семінару) записують під окремим номером.

У графі «Завдання додому» стисло записують його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо. Інколи необхідно конкретизувати форму виконання (усно чи письмово) та обсяг (зазначити кількість речень/абзаців, додати слово міні-) завдання.

Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не роблять.

Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю мають бути у формі називного відмінка з великої літери: «Зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «Практична робота», а не «за практичну роботу» тощо.

При виставленні тематичної оцінки враховують всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з написом «Тематична» виставляють н/а (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюють на підставі тематичних оцінок та оцінок за контроль усного переказу і діалогу (І семестр) та усного твору і читання вголос (ІІ семестр, контроль читання вголос здійснюємо у 5 – 9 класі). При цьому враховують динаміку особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річну оцінку виставляють до журналу в колонку з написом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річну оцінку виставляють не пізніше 10 червня поточного року.

У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів, у колонку Річна роблять запис н/а (не атестований(а)).

Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Учням, які прибули з інших країн та у поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення не оцінювалися, при виставленні семестрових та річного балів роблять відповідний запис: вивч. (вивчав (ла)).

При оцінюванні кожного з видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляють та враховують як поточні.

У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «Завдання додому» після запису домашнього завдання записує слово «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.

Учитель ставить підпис та дату про ознайомлення із зауваженнями щодо ведення журналу та, за необхідності, відмітку про усунення недоліків.

Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано в методичному листі Міністерства освіти і науки України від 21.08.2010
№ 1/9-580 (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. –
№ 14-15. – 2010. – С. 3-17).

09	Усний твір	Діалог	09	Зошит	10	Тематична	І семестр	Скоригована	Усний переказ	Читання вголос	02	Зошит	Тематична	ІІ семестр	Скоригована	Річна	ДПА	Апеляційна
9	9	9	9	8	9	9			9	8	8	8	8
5	6	7	7	7	7	6			6	4	6	7	6
	8	8	н	н/о	н	4			7	6	н	н/о	6

Увага! Мають переважати домашні завдання письмового характеру, а зміст має бути логічним продовженням змісту попереднього або ж наступного уроку.

№	Дата	Зміст уроку	Завдання додому (автор і назва підручника)
1	01 09	Значення мови в житті людини й суспільства. Українська мова — державна мова України.	Опрацювати теоретичний матеріал §1, виконати впр. 7, усно відповісти на запитання (С. 9).
5	05 09	УРУМ № 3. Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з життєвим досвідом учнів (діалог етикетного характеру з використанням етикетних формул).	Скласти і записати діалог, використовуючи етикетні формули (8 реплік).
6	05 09	Повторення вивченого в початкових класах. Текст. Речення. Слово. Усні й письмові висловлення, текст. Зміст, заголовок тексту. План тексту. Поділ зв’язного висловлення (тексту) на речення.	Повторити вивчене про текст, записати запропонований текст, попередньо поділивши його на речення, скласти і записати план цього тексту.
10	23 09	УРУМ № 6. Усний вибірковий переказ художнього тексту, що містить опис предмета, за колективно складеним планом.	Виконати впр. 72 (письмово), впр. 70 (усно), або написати мінітвір-опис прапора як державного символа України, указавши в одному з речень частини мови.
10	15 10	Контроль навчальних досягнень № 1 (тестові завдання). Вступ. Повторення вивченого в початкових класах. Текст. Речення. Слово. Аудіювання тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (тварини).	Повторити вивчене про текст.
23	28 10	Пароніми. Ознайомлення зі словником паронімів.	Виконати одне із запропонованих різнорівневих завдань (письмово).
30	04 11	УРПМ № 10. Письмовий твір-опис предмета (тварини) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі).	Повторити вивчене з теми «Повторення вивченого в початкових класах. Текст. Речення. Слово».
31	04 11	УРПМ № 11. Письмовий твір-опис предмета (тварини) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі).	Повторити вивчене про використання слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності.

Робота з обдарованими школярами в процесі вивчення української мови

Особливої уваги з боку педагогів потребують обдаровані діти, які вже зі шкільної лави виявляють зацікавленість науковими студіями, демонструють небуденні творчі здібності та мають значний природний потенціал. Пробудити дрімотні сили інтелекту й творчі можливості учня, надихнути його на заняття науково-дослідницькою та творчою діяльністю й озброїти сучасними методами наукового пошуку, виплекати в нього стійкий інтерес до певної галузі знань і підказати оптимальні форми потамування цього інтересу, зорієнтувати талановиту молодь у щонайширшому спектрі наукової проблематики і навчити доцільно реалізовувати й правильно оформлювати свої інтелектуальні та творчі набутки — ці та багато інших завдань постають перед учителем.

Інформацію про основні напрями організації роботи з обдарованими учнями узагальнено у Методичних рекомендаціях щодо організації та проведення роботи з обдарованими школярами в процесі вивчення української мови в ЗНЗ (лист МОН України від 28.02.2007 № 2/2-14-420).

Під поняттям обдарованість слід розуміти сукупність здібностей, які дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності, що є цінними для суспільства. Це явище включає природну енергетику; пізнавальну активність; нестандартність мислення; наполегливість; надзвичайну працездатність.

Не обов'язково, щоб обдарована дитина мала гарні оцінки з усіх предметів шкільної програми, яскрава обдарованість в одному напрямі діяльності може поєднуватися з абсолютним відставанням в іншому.

Обдарований учень потребує такого навчання, яке забезпечувало б розвиток творчого мислення, самостійності й активності в навчальній діяльності, уміння набувати нові, для себе знання, а не заучування чужих висновків, слів і думок. У роботі з обдарованими дітьми вчитель має відмовитися від жорсткої заорганізованості навчального процесу й обмеження учнів у рамках стандартних навчальних планів. Тому основними ознаками педагогічних технологій, орієнтованих на роботу з обдарованими школярами, є: ускладнення змісту навчального матеріалу; збільшення обсягу теоретичного матеріалу; виконання учнями індивідуальних завдань; упровадження науково-дослідницької, пошукової, експериментальної, проектної діяльності учнів; підвищення рівня самостійної роботи; створення умов для реалізації природних обдарувань особистості; при цьому основними стратегіями навчання дітей з високим розумовим потенціалом є прискорення та збагачення.

Зважаючи на зазначене вище, можна визначити такі головні умови ефективної організації роботи з обдарованими дітьми:

відхід від форм і методів навчання, які гальмують розвиток дитини й не залишають місця вільному вибору видів і методів її самостійної інтелектуально-творчої діяльності;
активна педагогічна підтримка ініціативи, самостійності, оригінальності мислення, заохочення будь-яких навчальних та творчих успіхів;
обов'язкова організація дослідницької діяльності, для якої в навчальних планах повинно відводитися спеціальне просторове і часове поле;
активне запровадження гуманістичних моделей і технологій спілкування, навчання, виховання.

Стосовно ж учнів, які мають високий рівень природних здібностей до вивчення мови, то одним зі складників у комплексі першочергових заходів оновлення змісту лінгвістичної освіти є співвідношення інтенсивного й екстенсивного навчання; орієнтація на конденсацію теоретичного матеріалу, вивчення його укрупненими частинами. Важливим є і засвоєння учнями основних інтелектуальних операцій – порівнювати, класифікувати, узагальнювати, виділяти головне.

Профільні класи філологічної спеціалізації на сьогодні є одним з ефективних шляхів вирішення проблеми навчання та розвитку філологічно обдарованих дітей, але з невід'ємною складовою - збагаченням навчання. Своєрідність уроків рідної мови в таких класах полягає в посиленні уваги до семантичного аспекту мовних одиниць, єдності їх значення, форми і функції, взаємодії різноманітних мовних засобів у мовленні. Під час розгляду теоретичних питань віддають перевагу спостереженням над мовними фактами і явищами з їх подальшим аналізом, класифікацією, встановленням певних закономірностей. Учні профільних класів обов'язково повинні одержувати додатковий до традиційних курсів матеріал, мати більше можливостей для розвитку мислення, самостійної роботи. Ефективність вивчення мови підвищує використання елементів історизму, що пробуджує смак до лінгвістичних пошуків, сприяє осмисленому сприйняттю мовних фактів і явищ. Необхідно створити максимально сприятливі умови для мовленнєвої самореалізації здібних учнів: пропонувати більше творчих вправ, дослідницьких завдань, проблемних питань, проводити мовні спостереження і досліди, лінгвістичні ігри тощо. Першочерговим завданням при цьому залишається пробудження пізнавальної активності.

До прийомів, які формують активну позицію учня на уроці, належить низка навчальних ситуацій: ситуації, у яких учень має захищати свою думку; ситуації, які спонукають школярів ставити запитання вчителю, однокласнику; рецензування відповідей, творчих робіт інших школярів на уроці й у позаурочній діяльності; виконання завдань, розрахованих на використання додаткової літератури; вільний вибір завдань, переважно пошукового характеру; створення ситуації обміну навчальною інформацією; самоперевірка, аналіз власних пізнавальних робіт.

Сьогодні доцільно вести мову не про єдину чітко окреслену систему роботи з філологічно обдарованими дітьми, а про принципові підходи, які мають бути реалізованими в процесі навчання української мови в класах профілю української філології: упровадження проблемного навчання; залучення учнів до пошуково-дослідницької діяльності.

Не здобування знань є основним у навчанні (знання, зрештою, забуваються, застарівають, можуть бути неточними, а то й фальшивими), а пізнавальна робота дітей, вироблення в них уміння вичленовувати й аналізувати мовні факти та явища, помічати в них суттєве, визначальне, робити логічні умовиводи і таким чином самостійно доходити до істини, що активізує мислення, спрямовує особистість на творчий пошук істини. Саме оцінно-орієнтаційна діяльність учнів має бути вирішальним фактором у формуванні критичного мислення, основними ознаками якого є: уміння в прочитаному тексті побачити помилкові судження, обґрунтувати їх помилковість; уміння співвідносити прочитане в різних джерелах і виділяти протиріччя, обґрунтовувати їх; уміння визначити в тексті або на слух недоліки послідовності суджень, необґрунтованість висновків; уміння побудувати свою відповідь лаконічно, логічно, послідовно, правильно, аргументовано.

Учнів уводять у проблемні ситуації за допомогою проблемних запитань чи завдань, логічно пов'язаних із змістом навчального матеріалу. Проблемне запитання має бути складним, щоб викликало потребу пошуку нового, і доступним, щоб учень прийняв його й міг самостійно шукати відповіді на нього, воно має відповідати інтелектуальним можливостям дитини й передувати викладу навчального матеріалу. Виклад навчального матеріалу повинен виходити з проблемної ситуації і відповідати пізнавальній потребі, що виникла. Наприклад:

1. Чим є кінцева частинка -ти в інфінітивах - суфіксом чи закінченням? Обґрунтуйте свою думку.

Чи може граматична основа речення бути словосполученням? Чому?
Простими чи складними, з урахуванням походження, є за будовою числівники одинадцять, чотирнадцять, двадцять?

Поширеним на уроках мови є частково-пошуковий метод, під час застосування якого учні вирішують проблеми за допомогою вчителя. В ідеалі учні повинні вміти самостійно «побачити» проблемну ситуацію, виділити й сформувати проблему; самостійно визначити шляхи й засоби для її вирішення, якщо потрібно, розділити проблему на підпроблеми; сконструювати вирішення основної проблеми на основі вирішення підпроблем.

Не можна забезпечити повноцінного лінгвістичного розвитку обдарованої особистості без якнайширшого залучення її до пошуково-дослідницької діяльності, яка стимулює творчу діяльність; сприяє засвоєнню осмислених, свідомо застосовуваних базових мовних знань на практиці; створює умови для розвитку пізнавальних інтересів. Пошуково-дослідницька праця передбачає активну мовленнєво-мислиннєву діяльність учнів, посилення ступеня їхньої пізнавальної самостійності.

Своєрідність навчальної дослідницької діяльності в умовах шкільного навчання, на відміну від наукової діяльності вченого, полягає в тому, що учень здійснює не весь цикл дослідження, а виконує лише окремі його елементи, наприклад: аналізує факти та явища, формулює дослідницьке завдання й мету дослідження, висуває гіпотезу, розв'язує це завдання й таке інше. Крім того, учень оволодіває експериментальним методом дослідження, методом моделювання досліджуваних мовних явищ, фактів і закономірностей та іншими науковими методами.

Методика проведення пошуково-дослідницької діяльності повинна поступово ускладнюватися. Цього ускладнення досягають за рахунок застосування певних прийомів, зокрема прийому тимчасових обмежень, що ґрунтується на врахуванні суттєвого впливу часового чинника на розумову діяльність; прийому раптових заборон — заборона учням використовувати будь-яку довідникову літературу; прийому нових варіацій — вимога до учнів виконати вправу по-іншому; прийому інформаційної недостатності — проблемне завдання подають з неповною кількістю даних, необхідних для виконання; прийому інформаційного перенасичення - включення в умову проблемного завдання зайвих відомостей.

У процесі дослідницької діяльності формують дослідницькі вміння учнів: бачити протиріччя; формулювати проблему; ставити мету й завдання дослідження; висувати гіпотезу дослідження; вибирати й використовувати методи дослідження; збирати й аналізувати інформацію; самостійно планувати діяльність за етапами; апробувати гіпотезу; обґрунтовувати власну позицію; оцінювати власну діяльність. Робота з формування дослідницьких умінь умовно може бути розділена на чотири взаємопов'язаних напрями: включення елементів дослідження в лекції під час вивчення нового матеріалу; включення елементів дослідження під час виконання тренувальних вправ; включення елементів дослідження під час виконання домашніх завдань; включення елементів дослідження на позакласних заняттях (написання рефератів, проведення занять наукових гуртків, виконання колективних наукових або творчих проектів тощо).

Формування дослідницьких умінь повинне мати комплексний характер, тобто пронизувати різні теми на різних етапах навчальної діяльності. У практику викладання необхідно впроваджувати систему граматичних вправ, що відповідає вимогам дослідницького навчання та сприяє формуванню дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення української мови. Основними компонентами такої системи є виконання завдань, які вирішують за допомогою методу спостереження та прийомів мисленнєвої діяльності (аналізу, синтезу, зіставлення, виділення головного, знаходження й пояснення причинно-наслідкових зв'язків, узагальнення та систематизація, класифікація); виконання завдань на застосування гіпотези (висунення та доведення або спростування гіпотези); виконання завдань на проведення лінгвістичного експерименту; виконання навчально-дослідницьких завдань та створення колективних дослідницьких проектів.

Суть спостереження полягає в тому, що учні під керівництвом учителя спостерігають той чи інший мовний матеріал і приходять до відповідних висновків, до глибокого усвідомлення опрацьованої інформації. Спостереження над мовою зазвичай супроводжує пояснення вчителя, коротка бесіда, записи, унаочнення тих чи інших мовних фактів і явищ, тому доцільно користуватися цим методом у 8—9-х класах. У 5—7-х класах слід обмежитися тільки елементами спостережень над мовними явищами й фактами. Так, методом спостереження доцільно опрацьовувати такі теми, які учням до певної міри знайомі, а спостереження над ними служать для міцнішого закріплення їх або для розширення відомостей про знайомі поняття. До таких тем належать, наприклад, такі: «Підмет і способи його вираження», «Простий присудок і способи його вираження», «Безособові речення», «Другорядні члени речення». Наприклад, під час вивчення теми «Види присудків та способи їх вираження» доцільно поставити учням пошукове завдання: пояснити, чим відрізняються присудки в таких реченнях: 1. Повітря холоднішало. 2. Повітря стало холоднішати. 3. Повітря стало холодним. Звичайно, залежно від стилю роботи, їм потрібна буде допомога в організації пошуку. Низка проблемних запитань дозволить успішно завершити роботу: а) які присудки можна назвати простими, а які складеними й чому? б) який із двох складених присудків можна назвати дієслівним, а який іменним? Чому?

Завдання на лінгвістичне експериментування передбачають виконання таких дій, як зміна форми слова, словосполучення, перебудова мовної конструкції (вилучення з неї одних елементів і включення до її складу інших), конструювання з простих елементів складних і навпаки.

Вправи на застосування гіпотези передбачають висунення гіпотези та її доведення (доказ чи спростування). Висловлення гіпотези можливе дедуктивним виведенням із уже відомих і доведених теорій, ідей і принципів; дедуктивним перенесенням принципів, теорій, законів на нові факти і явища; на основі даних спостережень або експерименту.

Ядро системи функціювання навчально-дослідницької діяльності складають дослідницькі завдання. Усі навчально-дослідницькі завдання можна поділити на три групи: навчально-дослідницькі завдання алгоритмічного рівня — вони орієнтовані на низький рівень підготовки учнів до навчально-дослідницької діяльності, мінімальний ступінь вияву пізнавальної самостійності; навчально-дослідницькі завдання частково-пошукового рівня — передбачають більш високий рівень підготовки учнів до навчально-дослідницької діяльності; навчально-дослідницькі завдання креативного рівня — орієнтовані на найвищу міру виявлення пізнавальної самостійності учнів.

Процедура виконання цих завдань сприяє розвитку таких дослідницьких умінь, як виділення об'єктів дослідження; висунення попередніх гіпотез; узагальнення результатів; вибір методів та оцінка ефективності їх; характеристика нової якості; аналіз ступеня реалізації мети; критичне визначення недоліків.

У процесі вивчення синтаксису учням можна запропонувати низку дослідницьких завдань, які допоможуть їм навчитися визначати шляхи вирішення проблеми, аналізувати зазначені об'єкти, виділяти в кожному суттєві й несуттєві ознаки та співвідносити їх із засвоєними поняттями, за допомогою аргументів доводити або спростувати твердження. Наприклад: на основі спостережень з'ясуйте суть поняття граматичної омонімії та граматичної синонімії в системі засобів зв'язку частин складних речень. Для спостереження випишіть п'ять-шість складнопідрядних речень зі словами що або як та зверніть увагу на види підрядних частин, приєднаних за допомогою названих слів, а також складіть декілька складносурядних речень із сполучником але та замініть його сполучниками проте, зате, однак..

У структурі навчання української мови значно посилюються роль і значення освоєння способів діяльності, підвищення їхньої технологічності, створення умов для активної соціальної дії, колективної проектної діяльності. Формування компетентності учнів у проектній діяльності, тобто їх здатностей мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації, — найактуальніша проблема інноваційного підходу в роботі з обдарованими дітьми. Проект — це цілісна робота, яку не можна закінчити, зупинившись на півдорозі, оскільки оцінюють кінцевий продукт. У процесі вивчення української мови можуть бути використані різні за видами діяльності проекти: дослідницькі, творчі, практико-зорієнтовані, інформаційні, рольово-ігрові та ін. Колективне обговорення й обмірковування проблем, планування роботи та її виконання сприяють створенню демократичної атмосфери в класі, партнерських стосунків між учнями й учителем.

Основне навантаження під час виконання проекту лягає на учнів, учитель лише консультує, надає методичну допомогу, здійснює проміжний контроль. Можна виділити такі етапи проектного дослідження: підготовчий — визначення форм і методів дослідження, створення групи, розподіл доручень між учасниками, складання плану виконання проекту; дослідницький — відбір джерел інформації, збирання та опрацювання її, аналіз, підготова висновків, оформлення результатів дослідження; підсумковий — ознайомлення учасників проекту з результатами дослідження, підготовка спільного рішення щодо способів і форм застосування результатів проекту.

Теми колективних творчих проектів можуть бути такими: «Мова — дзеркало культури», «Переклад — високе мистецтво», «Ідеальний алфавіт», «Мовна норма та її соціальне значення», «Теорія і практика укладання словників», «Мови народжуються, живуть і вмирають», «Функціональне призначення літературної мови в житті нації», «Лінгвістика космічних перемовин», «Антична фразеологія в українській мові», «Відтворення іншомовних афоризмів в українській перекладацькій традиції», «Слова на позначення спорідненості та свояцтва в українській мові», «Зменшувально-пестливі елементи в європейських мовах», «Назви місяців у мовах слов'янських народів», «Становлення й розвиток української математичної термінології», «Поетика назв українських малярських творів XIX століття» тощо.

У галузі урочної діяльності слід упроваджувати в практику роботи різні типи уроків: лекція зі складанням опорних конспектів, семінар, урок-диспут, урок цікавих повідомлень, урок захисту знань, урок-дослідження, урок-спостереження, урок-змагання (лінгвістичні турніри). Особливою популярністю серед обдарованих школярів користуються дискусійні форми (симпозіум, дебати, «круглі столи»).

Доцільною є публікація науково-дослідницьких та творчих напрацювань учнів, що дасть змогу додатково стимулювати талановитих вихованців до подальшої праці, а також забезпечуватиме роботу вчителя відповідним дидактично-ілюстративним матеріалом (див., наприклад: Українська мова - моя мова. З творів-роздумів київських школярів і студентів. — К.: Міленіум, 2005. — 64 с; Наша доля — світанок! Збірка творів переможців Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням. — Чернівці: Вид. дім «Букрек», 2006. — 224 с. та ін.).

Учителеві потрібно пам'ятати, що головне — створити умови для повноцінного розвитку обдарованої дитини; активізувати самий процес навчання, надати йому дослідницького характеру і цим самим передати учневі ініціативу в організації власної пізнавальної діяльності.

Позакласна робота з предмета

Належному рівню навчання української мови сприяє гурткова та позакласна робота (мовно-літературні гуртки, товариства любителів рідної мови, літературні клуби та студії, філологічні науково-практичні конференції, тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми, предметні тижні, філологічні олімпіади, конкурси, турніри, КВК, екскурсії тощо), залучення учнів до участі у філологічних випробуваннях (Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика, Міжнародному конкурсі з українознавства, Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови і літератури, Всеукраїнському конкурсі творчих робіт, Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник»), науково-дослідницької діяльності (робота у Малій академії наук). Участь у цікавих заходах, виконання цікавих завдань спонукають школярів до пошуків, активізують творчу діяльність, мотивують до поглиблення й розширення знань. Крім того, за підсумками участі у різних філологічних змаганнях найкращі учні виборюють право отримувати стипендію Президента України, стипендію Кабінету Міністрів України, стипендію імені Тараса Шевченка, виплата яких здійснюється щомісячно упродовж року, отримувати цінні подарунки.

Фахові випробування для учителів

Цікавою формою методичної роботи є стимулювання вчителів до участі у фахових випробуваннях – конкурсі «Учитель року», учасниками очного етапу заключного туру якого було двоє учителів (2013, 2015 роки) і який проводитиметься 2017 – 2018 навчального року, та Всеукраїнському конкурсі для україністів «Соняшник-учитель», який підтвердив тенденцію до постійного зростання кількості учасників, щиро зацікавлених власним фаховим і творчим розвитком, пошуком і застосуванням у професійній діяльності нових знань (2016 року зареєстровано 197 учасників-представників Тернопільської області, а 2012 року було лише 8).

Кабінет української мови і літератури

Відповідно до Положення про навчальні кабінети ЗНЗ (наказ МОН України від 20.07.04 №601), листа МОН України від 20.08.08 №1/9-532, методичних рекомендацій щодо оформлення навчального кабінету з базових дисциплін у середніх загальноосвітніх закладах (Завуч, 2006, №29) можна виокремити певні вимоги щодо загального вигляду кабінету української мови і літератури, а саме:

колір стін і меблів – пастельний жовтий, зелений або бежевий; стеля, верхня частина стін, віконні рами та двері - білого кольору;
наявність таблиці на вхідних дверях з відповідним написом про кабінет української мови і літератури та цифровою позначкою класу;
наявність шкільних меблів двох розмірів відповідно до зросту учнів (розмір визначають з допомогою спеціальної кольорової мірної лінійки);
обладнане робоче місце вчителя;
наявність термометра або психрометра;
наявність класної дошки на одну або декілька робочих площ у розгорнутому або складеному вигляді з тримачами для таблиць;
наявність екрана, що вільно згортається;
пронумеровані місця зберігання засобів навчання з відповідними назвами на етикетках.

Щодо наочно-дидактичного та технічного забезпечення, то у кабінеті мають бути навчальні програми; підручники; навчальні та методичні посібники (не менше 1-го примірника) відповідно до типового переліку навчально-наочних посібників; картотека дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних посібників, розподілених за темами навчальних програм; технічні засоби навчання; картотека аудіовізуальних засобів і програмного педагогічного забезпечення, відеотека; додаткова література (фахові журнали, інформаційні збірники МОН України, науково-популярна, довідково-інформаційна та методична література, матеріали педагогічного досвіду, розробки показових уроків та виховних заходів, краєзнавчі матеріали).

Обов’язковою є наявність відповідної документації: Правил роботи в кабінеті, Інструкції з безпеки праці та пожежної безпеки; Перспективного плану оснащення кабінету засобами навчання та шкільним обладнанням, погодженого з директором ЗНЗ і (за потреби) місцевим органом управління освітою, органом державної санітарно-епідеміологічної служби та пожежної охорони; Регламенту роботи на рік, який обговорено на засіданні методичного об'єднання вчителів української мови і літератури; Інвентарної книги відповідного зразка, яка прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою; документів списання морально та фізично застарілого обладнання, навчально-наочних посібників; Журналу обліку інструктажів з техніки безпеки.

Крім того, необхідно подбати і про постійну експозицію (демонстрацію державної символіки, Інструкції з безпеки праці та пожежної безпеки, Правил роботи в кабінеті, портретів мовознавців і письменників, таблиць, на яких розміщено незмінну інформацію, наприклад зразки мовних розборів, літературної карти України й області) та змінну експозицію (виставку кращих робіт учнів, матеріали до тем наступних уроків, поради та орієнтовні завдання для підготовки до ТО, ДПА,ЗНО, інформацію про життєвий і творчий шлях мовознавців і письменників, матеріали краєзнавчого та дослідницького характеру, завдання і роботи учасників І етапу учнівських олімпіад, конкурсів, стінгазети тощо).

Основні форми методичної роботи з учителями-словесниками

Удосконаленню фахових компетентностей учителів-словесників сприятиме участь їх у різних формах методичної роботи: індивідуальних (самоосвіта, стажування, наставництво, консультації), колективних періодичних (педради, семінари, педчитання, методичні конференції, оперативні методичні наради, лекторії, методичні декади, тижні методичної майстерності), колективних постійних (методоб’єднання вчителів, школа молодого вчителя, школа передового досвіду, школа професійного вдосконалення, творча група тощо).

Найбільш поширеною формою методичної роботи є фахове методичне об’єднання (комісія), що об'єднує трьох і більше учителів-словесників, керівництво яким здійснює голова, якого обирають з учителів І або вищої категорії з педагогічним стажем не менше 5 років (допомогу консультативного характеру голові надає заступник директора з навчально-виховної роботи). Щодо документації цієї методичної структури, то мають бути наявні План роботи методичного об'єднання, який обговорено і затверджено на 1-му засіданні методичного об'єднання та погоджено з керівником ЗНЗ; Банк даних про кількісний і якісний склад членів методичного об'єднання; тематика і протоколи засідань методичного об'єднання (4 і більше разів на рік); облік методичної роботи вчителів. Зміст роботи методичного об'єднання розкривають теми, які обговорювали на засіданнях: нові програми, підручники і посібники; актуальні теми навчально-виховної роботи; зразки педагогічного досвіду; рівень навчальних досягнень учнів; результати спостережень під час показових уроків і виховних заходів; валідність тестових завдань для проведення поточного і тематичного контролю навчальних досягнень учнів; підготовка до ТО, ДПА, ЗНО; зміни до білетів з української літератури для проведення ДПА в 9-му класі; підготовка й проведення предметних тижнів, олімпіад, конкурсів, відзначення ювілейних дат; творчі звіти вчителів, завідувачів кабінетів; основні напрями методичної роботи; інформація про курсову підготовку; клопотання перед керівником ЗНЗ про матеріальне і моральне стимулювання вчителів за досягнення у роботі; пропозиції щодо організації методичної роботи у ЗНЗ; запровадження нових технологій навчання тощо.

План роботи методичного об'єднання має відповідну структуру. Орієнтовно він може містити аналіз роботи за попередній навчальний рік (1-й розділ); мету, тему, над якою працюватимуть члени методичного об'єднання упродовж навчального року (2-й розділ); інформацію про кількісний і якісний склад методичного об'єднання (3-й розділ); тематику засідань (4-й розділ); перелік заходів щодо зміцнення матеріальної і науково-методичної бази навчального процесу (5-й розділ); інформацію про роботу вчителів щодо удосконалення і розвитку фахових компетентностей (6-й розділ); графік відкритих (показових) уроків, позакласних заходів (7-й розділ).

Цьогоріч під час проведення засідань районних (міських) методичних об’єднань учителів української мови і літератури доцільно приділити увагу таким питанням:

• аналіз результатів участі словесників минулого навчального року в обласних, районних/міських навчально-методичних заходах;

• навчально-методичне забезпечення викладання української мови в 5–11 класах у 2017–2018 навчальних роках;

• сучасні підходи до викладання української мови і літератури;

• проведення випереджувальних лекційно-практичних занять, ділових ігор, моделювання уроків з неадаптованих учителями тем, передбачених новою програмою для 9 класу (із метою науково-методичної допомоги, активізації творчої діяльності вчителів);

• аналіз результатів ДПА, ЗНО з української мови в 11 класі (2016–2017 навчальний рік);

• аналіз результатів участі школярів навчальних закладів міст (районів, громад) у олімпіадах, турнірах та конкурсах та підготовка школярів до участі в інтелектуальних і творчих змаганнях в 2017 - 2018 навчальному році;

• використання сучасних технологій навчання, у тому числі ЕОР, під час навчання української мови.

У професійній діяльності вчителів варто використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету «Українська мова та література».

БЛОГ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ КОЗІВСЬКОГО РАЙОНУ

Сторінки

понеділок, 11 грудня 2017 р.

Відеорезюме Михайловської О Р

четвер, 7 грудня 2017 р.

БУДИЛІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

Відеорезюме Довгошия Л Р

Відеорезюме Учитель року 2018 Українська мова ФАЛІНСЬКА У В

БЛОГ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ КОЗІВСЬКОГО РАЙОНУ: З педагогічного досвіду

четвер, 5 жовтня 2017 р.